Освітня поїздка Черкащиною та Полтавщиною "Міфологізація Трипілля"

Благодійний фонд «Це Крафт» в рамках перемоги у The «Makers Innovation Award» реалізовує проєкт «Міфологізація Трипілля» і першу освітню поїздку Черкащиною та Полтавщиною 25-27 травня.

Метою заходу є формування середовища для розвитку креативності та професійних навичок учасників шляхом проведення освітніх поїздок, спрямованих на вивчення різноманітних традиційних українських ремесел. А також створення умов відновлення малих громад на основі матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.

Учасниками поїздки стали 35 осіб з секторів мейкерства, бізнесу, ОМС, науки та дизайну: 

• Мірзодаєва Тетяна. Національний університет харчових технологій. Київ.
• Цибуля Ольга. Львівська Національна Академія Мистецтв. Ceramics of fire. Вінниччина.
• Поплавська Вікторія. Майстерня «Вільна нитка». Київщина.
• Рижий Дмитро. Тульчинський фаховий коледж культури. ГО «КерамАртМісто». Вінниччина.
• Гончарова Наталя. Фрилансерка, живопис, графіка, дизайн, кераміка. Київ.
• Остапенко Ольга. «Садиба Остапа». Черкащина.
• Музика Денис. ФОП, дизайн ювелірних виробів «Denis Music». Київ.
• Стеблюк Ольга. «Творча» (прикраси, брошки). Вінниччина.
• Кутецька Олена. Мистецький центр. Умань.
• Васкевич Ольга. Творча студія «Кракелюр». Київщина.
• Черниш Марія. Тульчинський Фаховий Коледж Культури. Вінниччина.
• Лавренюк Наталія. Тульчинський Фаховий коледж культури. Вінниччина.
• Грималюк Роман. Тульчинський фаховий коледж культури. ГО «КерамАртМісто». Вінниччина.
• Грималюк Олена. Тульчинський фаховий коледж культури. Вінниччина.
• Мельничук Альона. ОНЗ №1 ім. Т.Шевченка. Вінниччина.
• Бас Світлана. Маньківська дитяча школа мистецтв. Черкащина.
• Сонячна Лілія. Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Хмельницький.
• Резніченко Ірина. Тульчинський фаховий коледж культури. Вінниччина.
• Пужак Устина. Львівська Національна Академія Мистецтв. Ceramics of fire. Львів.
• Маланська Валерія. MALASHOP. Вінниччина.
• Осіпенко Наталія. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань.
• Ільницька Анна. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Умань.
• Оніщенко Ольга. КУ "Крижопільська школа мистецтв». Вінниччина.
• Рижий Василь. Тульчинський фаховий коледж культури. Вінниччина.
• Кізян Іоанна. Ліпка з глини, гончарна справа. Черкащина.
• Бричук Тетяна. КУ «Крижопільський Будинок школярів». Вінниччина.
• Марчук Олена. КЗ «Центр культури та дозвілля Райгородської сільської ради». Вінниччина.
• Гнатенко Наталія. Відділ економіки, стратегічного планування та інвестиційного розвитку Тульчинської МТГ. Вінниччина.
• Петрова Юлія. Уманська дитяча школа мистецтв «Антарес». Умань.
• Світлична Майя. Уманська дитяча школа мистецтв «Антарес».  Умань.

Завдання для учасників: сформувати протягом поїздки бачення своїх корисних моделей та прототипів, отримати контакти для співпраці, натхнення та обрати, де будуть проходити освітні студії.

За триденну поїздку відвідали місця народних ремесел та промислів, музеї та майстерні в Легедзине на Черкащині та Опішня, Решетилівка на Полтавщині. 

25 травня:

Присвятили день актуалізації та поглибленню знань з теми Трипільської культури в найбільшому у Східній Європі заповіднику, присвяченому одній археологічній культурі в с. Легедзине — Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура». Директором музею є відомий науковець, археолог, музейник та кінематограф Владислав Чабанюк. Пізнання глибини та фактажу історії трипільської культури допоможе більш правильно сформувати ідеї для реалізації творчих прототипів виробів для учасників та забезпечить правдивість у популяризації культури Трипілля в маси. 

Також відвідали Творчу майстерню Діда Панаса. За таким псевдонімом знають народного майстра, члена спілки народних майстрів України, гончаря Миколу Дехтярчука. Ним проводяться майстер-класи з гончарства та кераміки в мальовничому дворі свого будинку. Побачили приклад місця, яке поєднує творчість, мейкерство та туризм. Тут обговорили майбутні плани та цілі, з учасниками, отримали відповіді на всі запитання.

26 травня: 

Разом з усіма учасниками вирушили до селища Опішня на Полтавщині — всесвітньо відомого центру народної художньої культури України, загальновизнаній столиці українського гончарства 

Відвідали Національний музей-заповідник українського гончарства, заснований у 1986 році. Музей володіє унікальною колекцією, що налічує понад 60 тисяч одиниць збереження. Чого тільки вартує прогулянка величезною територією, де поєднуються автентичні та сучасні витвори глиняної скульптури. Там регулярно проводилися національні симпозіуми гончарства, кераміки, міжнародні фестивалі та конкурси. У будівлі музею представлено колекції глиняного посуду, дитячої іграшки, кахель, декоративного панно. Зокрема, можна ознайомитися з підбіркою мисок різних регіонів України, яка дозволяє з’ясувати територіальні відмінності в формі, малюнку, кольоровій гамі.

Далі на нас очікувала творча частина дня — майстер-клас з виготовлення глиняної іграшки-свистунця та розпису тарілки в Опішнянській артілі. Це допомогло учасникам частково зрозуміти, чи лежить в них душа та руки до кераміки, чи ні.

Також побували в музеї родини Кричевських — цілої культурно-мистецької династії, яка бере початок з ХІХ століття. Музей розташований у будинку зведеному у 1916 році за проєктом архітектора Василя Кричевського. Саме він заснував український архітектурний модерн та розробив великий та малий герб, який не змінився по сьогодення. А в будівлі в різні часи діяли гончарні школи, а згодом артілі, завод «Художній керамік». Через будівлю пройшли найславетніші постаті української культури, найвидатніші творці й діячі вітчизняного гончарства.

27 травня:

Провідною темою цього дня для командної роботи стало ткацтво та вишивка в місті Решетилівка на Полтавщині. Часто учасники могли почути думку про те, що треба відновити народні промисли та ремесла, дати їм нове життя та популяризувати. Але як? Поїхали за відповіддю до майстерні «Соломія». Ця підприємницька ініціатива реалізується за підтримки Програми відновлення і налагодження миру ПРООН та Уряду Великобританії.

Історично склалось, що народне ремесло ткацтва та вишивки стали візитівкою Решетилівського регіону. Майстри «Соломії» зберегли ручне ткацтво, додали машинну компʼютерну вишивку.

Наступною зупинкою став Всеукраїнський центр вишивки та килимарства. Колектив цього неймовірного місця з 2019 року знайомить з історією та сучасністю народних художніх промислів. Експонати центру представлені у різноплановій техніці вишивки та ткацтва з усієї України. Раніше в Решетилівці була фабрика ім. Клари Цеткін, де виготовляли та замовляли килимарські вироби з всього СРСР, купа відомих художників реалізовували тут свої ідеї. 

Є легенда, що Олена Пчілка возила роботи Решетилівських майстрів у Францію на виставку, де ніхто на повірив, що така краса може робитися руками.

Найбільша гордість центру, як і всієї Решетилівки, техніка «білим по білому». Після 2 років клопіткої роботи, у 2017 році техніку було внесено до національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Подали такою на ЮНЕСКО що вишивку, що ткацтво.

Учасники побачили, як майстрині вишивають власноруч, познайомилися з машинною та компʼютерною вишивкою, а також спробували себе в килимарстві.

За період освітньої поїздки Черкащиною та Полтавщиною, учасники отримали величезну порцію натхнення та емоцій. Це підтверджують відгуки учасників. Роман Грималюк, голова ГО «КерамАртМісто» м. Тульчин, ділиться: «Враження неймовірні, отримали надзвичайний заряд енергії на майбутнє та проєкти. Плануємо розвиватися в напрямку Трипілля». Олена Кутецька, майстриня в напрямку гончарства, додає: «З проєкту взяла найважливіше — натхнення та багато-багато приємної дуже світлої енергетики від людей, які зустрілися. Дуже вдячна організаторам за таку можливість та підтримку та людей, які можуть подарувати скільки сил, щоб надалі здійснити свою мрію». Керівниця творчої студії «Кракелюр» Васкевич Ольга натхненно розповідає: «Я захоплена цією подорожжю, організаторами. Часи дуже важкі, в країні кояться страшні речі, і не до того всім. Люди, яких зібрали — це люди, які потребують допомоги. Їм не вистачає знань, коштів, впевненості, досвіду. Наша культура настільки велика, обширна та в таких площинах знаходиться, що її досліджувати не передосліджувати. Цьому можна присвятити все життя». Олена Марчук з Центру культури та дозвілля Райгородської сільської ради також відзначила: «Сподобалися люди. Неймовірні, креативні, талановиті люди в одному місці зі своїм життєвим досвідом та надбаннями в різних творчих напрямках. З ними можна поспілкуватися і ще краще дізнатися про ті чи інші справи, які вони реалізовують». 

Усі учасники натхненні, переосмислили своє бачення підходів до реалізації свого потенціалу, висловлюють щиру подяку організаторам освітньої поїздки.

Проєкт "Міфологізація Трипілля" реалізовує #ФондЦеКрафт у співпраці з #АРРТОТГ та громадами кластеру #ШляхамиТрипільськоїПраматері в рамках перемоги у «Makers Innovation Award».

«Makers Innovation Award» організована @betterplacelab  та Future Challenges у рамках проєкту #TOLOCAR, який фінансується Урядом Німеччини @bmz_bund та реалізується GIZ за підтримки At Stake gGmbH у тісній співпраці з українськими та міжнародними партнерами.