Підтримувати місцевих виробників і ремісників, популяризувати їхні вироби та товари з натуральної сировини, надаючи майданчик для онлайн—продажів — саме таку функцію виконує торговельна платформа «Це Крафт». Звісно, є і масштабніша місія — підтримка громад, зокрема сільських, через залучення їхніх жителів до креативних індустрій, також осучаснення української культурної спадщини...

 

Що ж таке крафтова продукція?

«Для нас крафт — це продукт із високою доданою вартістю, який має бути виготовлений ручною працею. Крафт — це все ремісництво, що створюють українці: від ювелірки до виробів теслярів, від продуктів харчування до напоїв, котрі інакші, не такі, як всі, з унікальною рецептурою чи цікавинкою, без потокового виробництва» - ,пояснює співзасновниця платформи «Це Крафт» і голова однойменного благодійного фонду Вікторія Кулакова.

 

Отже, «Це Крафт» — приклад соціального підприємництва, що діє за моделлю «підприємство + благодійний фонд». Простіше кажучи, інтернет— платформа для продажу товарів і продуктів «ручної роботи», яка спрямовує частину прибутків на підтримку майстрів, виробників, творців, невеличких локальних підприємств — крафтовиків.

 

А починався «Це Крафт» у Новій Каховці на Херсонщині. 

Співзасновники Вікторія Кулакова, Павло Ярмій та Олексій Чирков захотіли підтримати малих виробників, які не вміють продавати онлайн. Це було дуже важливо під час коронавірусних обмежень. Тому навесні 2020—го постав соціальний бізнес—проєкт— створили благодійний фонд і відкрили онлайн—магазин. Вікторія Кулакова разом із П. Ярмієм та О. Чирковим працювала в Агенції регіонального розвитку Таврійського обʼєднання територіальних громад.

 

Протягом 20 років організовували Таврійський ярмарок — масштабний захід для 5 тис. відвідувачів на день... І вирішили перенести цю діяльність в онлайн—простір. В інтернет—магазині зʼявилися продукти (сири, ковбаси, напої), також Вікторія Кулакова розвивала сувенірний напрям (вироби з дерева, вовни, скла тощо). Відкрившись у розпал пандемії, переконались, що онлайн—платформа допомагає вижити підприємцям і ремісникам у час, коли не можна пересуватися та продавати безпосередньо офлайн.

Співпрацювали з підприємцями Херсонщини, згодом вирішили залучати всю Україну. Причому на платформі могли розмістити свої товари не всі охочі — був відбір, а якщо йшлося про харчові продукти, відбувалась дегустація. Якості, оригінальності, відгукам, а також пакуванню приділяють увагу і зараз.

 

Початок повномасштабного вторгнення.

Після повномасштабного російського вторгнення почали волонтерити і близько двох місяців спільно з партнерами надавали гуманітарну допомогу землякам в окупації. Ледве встигли виїхати, бо вже була інформація, що «за такими активістами скоро прийдуть»… 

У травні 2022—го «цекрафтівці» (як і вся АРР Таврійського обʼєднання територіальних громад) змушені були переїхати в Черкаську область — до Умані, втративши при цьому близько 70% постачальників онлайн—магазину

«Я взяла з собою просто рюкзак із речами й торбинку з харчами. Із «Це Крафт» вмістилися тільки дорогі серцю блокноти з українською вишивкою і маленькі керамічні будиночки. У Новій Каховці залишилися не тільки всі мої речі — там залишилося минуле життя. Усі продукти, які продавалися в онлайн—магазині, ми роздали з початком окупації... Ще коли були вдома, нас часто просили допомогти з медикаментами, проте там це було майже неможливо. Переїхавши до Умані, ми знайшли таку можливість. Допомагали відправляти ліки туди, і це було дуже важко», — розповіла пані Вікторія.

Але й думки не було, щоб перестати займатися своєю справою. Навіть у найважчі часи отримували замовлення від постійних клієнтів, і доводилось пояснювати: «Не зможемо відправити, тому що ми в окупації». А на новому місці не тільки волонтерили, а й відродили «Це Крафт», змогли налагодити нові звʼязки та наповнити «інтернет—полички» різними категоріями товарів.

Здобули грант від Українського венчурного соціального фонду, отримавши допомогу для релокації до Умані. Там же зробили і класичний магазин крафтової продукції— в нього можна зайти не лише «через екран», а й особисто. Знайшли нових виробників сирів, познайомилися з місцевими виноробнями, з виробниками маринованої та вʼяленої черешні... А ще налагодили співпрацю з організацією, яка допомагає експортувати українські товари та сувеніри за кордон. Відправляють іноді навіть за океан, до США.

 

Деякі майстри та виробники з Вінниччини вже співпрацюють із «Це Крафт», і ця інтернет—платформа та однойменний фонд відкриті до співпраці з іншими зацікавленими.

«Для підприємців маємо дві пропозиції. Перша — просто співпрацювати як виробники. А друга пропозиція — створити крафтове обличчя Вінниччини, тобто місцевий логістичний вузол, таку своєрідну «крафтову корзину», бо так легше і краще продається, — каже Вікторія Кулакова. — Ми над цим працюємо, хоча на Вінниччині в цьому році ми особливо багато робили щодо навчання та створення нових локацій, більше працювали з віддаленими громадами і з органами місцевого самоврядування та менеджерськими командами. 
А якщо підприємець уже працює, можемо розглядати співпрацю з ним за принципом соціальної франшизи, тобто щоб він сформував у себе склад товарів місцевих крафтовиків, і ми б разом їх просували та продавали. Це не обовʼязково має бути кооператив, може бути просто підприємець, ФОП, котрий з нами укладає договір і мінімізує логістичні потоки. Бо якщо у нас зараз, скажімо, у Вінниці замовлять щось із Тульчина, то воно має приїхати спочатку до нас в Умань, а тільки потім у Вінницю. Якщо ж буде невеличкий логістичний центр (склад) у Вінниці чи в іншій громаді області, то поширювати крафтову продукцію буде значно простіше. Всі процедури зі створення такого складу вже розписані, ми надаємо інструкцію, рекомендації, навчаємо, навіть адмініструємо, даємо рекламу, управляємо продажами, допомагаємо з бухгалтерією... А людині на початку залишається створити якесь місце, домовитися з підприємцями зі своєї місцевості й потім відправляти продукцію, тобто пакунки з пошти, Також для місцевих можна продавати безпосередньо на місці. Це вже працює на Івано—Франківщині, є ще декілька подібних ініціатив в інших областях».

 

Співзасновниця платформи «Це Крафт» радить малим підприємцям гуртуватися якщо не в кожній області, то хоча б регіонально (Поділля, Наддніпрянщина тощо). Це не лише вирішує логістичні проблеми, а й допомагає в популяризації. Бо, наприклад, крафтова подільська вишивка, подільська ковбаса, подільський сир швидше можуть стати впізнаваними для клієнтів, на відміну від товару чи виробу, названого просто за прізвищем виробника чи за назвою села.

Цікавим для мікропідприємців та майстрів—творців є і те, що половину прибутку інтернет—магазин «Це Крафт» вкладає у благодійний фонд, який очолює Вікторія Кулакова. Вона є сертифікованою тренеркою з соціального підприємництва, вивчала досвід інших країн. І, спираючись на цей досвід, «Це Крафт» не лише допомагає методично, а й надає поворотні безвідсоткові позики (за принципом револьверного фонду). Підприємці вкладають ці кошти в масштабування діяльності, збільшують свої прибутки, а потім позику повертають. До речі, в січні буде наступна хвиля такого кредитування, а заявки можна подавати до 31 грудня.

 

Студентка Валерія Маланська з села Стіна однією з перших на Вінниччині здобула грант як переможниця Постійного конкурсу творців від «Це Крафт». Дівчина разом із мамою виготовляє екологічні сумки для покупок (екошопери). Мама їх шиє, Валерія розписує, вишиває і пропонує тим, хто не хоче ходити в магазин із целофановими пакетами.

Також завдяки співпраці з «Це Крафт» оригінальні ляльки майстрині Раїси Білої стали ще більш відомими і навіть отримали можливість «подорожувати» до закордонних замовників. Раїса Андріївна живе в с. Мітлинці Кунківської громади. За професією кондитер, працювала продавчинею, потім на молокоприймальному пункті, також пекла на замовлення торти і короваї, з 2018 року працює художнім керівником у Мітлинецькому будинку культури.
Творчістю почала займатись у 2011—му. Спочатку це були картини в народному стилі з солоного тіста, потім перейшла на більш довговічний матеріал — полімерну глину. А коли побачила статтю про лялькарку, загорілась бажанням творити щось подібне. Вивчала техніку валяння, відвідувала онлайн—уроки, навіть замовила ляльку, щоб роздивитись усі деталі. Перепробувала багато технік та матеріалів, відвідувала виставки. І невдовзі брала участь у Київській виставці лялькарів «Модна лялька» вже як майстриня.

 

А ще на «інтернет—поличках» маркетплейсу «Це Крафт» представлена оригінальна кераміка з Тульчина, яку виготовляє викладачка тамтешнього коледжу культури Наталя Лавренюк зі своєю творчою командою. Невдовзі тут же буде доступна і вишивка з Клембівки, ткацтво зі Стіни та Буші — з майстрами з цих сіл налагоджена співпраця завдяки цьогорічному проєкту «Міфологізація Трипілля».

 

Що стосується продуктів харчування, то керуюча інтернет—магазином Ірина Рябокінь навела приклад вінницького бренду цукерок «3 любов'ю». Його створила молода сімʼя Наталі та Сергія Галаків. Вони вегетаріанці, які, не бажаючи давати своїм дітям солодощі з тваринними жирами, підсолоджувачами та іншими хімічними добавками, почали робити свої домашні цукерки, що не містять цукру і навіть меду. Тобто така продукція підходить для діабетиків, вегетаріанців та веганів. Основа цукерок — власноруч виготовлена фінікова паста, до якої додають волоські горіхи або кокосову стружку, сезам (кунжут), соняшникові зернята, курагу, журавлину тощо.

 

«Невідомому майстрові ми допомагаємо стати помітним українським крафтовим виробником, зростати у професійній, творчій діяльності», — каже пані Ірина. За її словами, співзасновник «Це Крафт» Павло Ярмій переважно зосереджує увагу на розвитку партнерства в регіонах, відкритті хабів, пошуку місцевих брендів продуктів харчування та напоїв. А інша співзасновниця, Вікторія Кулакова, успішно працює з творчими особистостями. 

«Вона й сама творча людина, дизайнерка, тому їй легко комунікувати з виробниками, адже вона з ними на одній хвилі і швидко їх розуміє. Вікторія також малює картини, навіть займалася розписом великих обʼєктів, має музичну освіту і грає на фортепʼяно, пише вірші. Навіть вивчала астрологію, щоб краще пізнати людей. Всі ці різносторонні напрямки та постійне розширення кругозору допомагають їй розуміти різних творчих людей, щоб підтримувати їх. Бо часто буває, що людина робить щось цікаве, але ще не розуміє, як з цього можна створити власну справу. І Вікторія допомагає визначити основні потреби та зацікавлення людини — як вона бачить майбутнє, чим хоче займатися, ким хоче стати. Потім ми далі допомагаємо цій людині створити власний бренд, опис продукції, сформулювати, для чого вона це створює, що хоче донести своєю працею».

Автор статті: Юрій Середа

 

Дякуємо Газеті "Вінниччина" (https://www.facebook.com/share/18Ja7PhGPq/?mibextid=LQQJ4d) за публікацію та допомогу в розвитку мікропідприємців та економіки громад.