Валерія Маланська - студентка 3-го курсу спеціальності міжнародні економічні відносини. Під час війни дівчина повернулась додому, зараз проживає в селі Стіна, Вінницької області. Окрім розвитку та поширення культури села, заохочення активної молоді, Валерія займається власним брендом. Мова йде про MALASHOP_BREND, а саме шопери «Не мала сумка». Як розпочалась її творча діяльність, де бере натхнення та про перемогу у Постійному Конкурсі творців від #Цекрафт читайте далі:
— Чому вирішили брати участь в в Постійному Конкурсі творців від «Це Крафт»?
Поштовх дав тренінг, який Вікторія Кулакова проводила в Томашполі. Там я вперше почула про "Це Крафт" та Конкурс творців і вирішила спробувати, бо дуже давно хотіла розпочати власну справу, а оскільки моя мама займається пошиттям одягу, я завжди мріяла створити власний бренд чогось, наприклад одягу, а тут одразу спали на думку сумки.. Сумки, тому що я вже дуже довгий час цікавилась шоперами, вони мені подобались, в мене їх багато і я вирішила : а чому б самим не шити шопери?
І тут конкурс, я вирішила треба подаватися. В написанні цього проекту мені допомогли знайомі, які працюють в органах місцевого самоврядування і раніше вже стикалися з написанням проектів. Я відчула цю підтримку, що ми можемо написати це разом.. Якщо виграю - то піде, не виграю - ну нічого, буду сама далі пробувати.
—Як виготовляєте шопери?
Я відповідаю за генерацію ідей, бо це був мій задум, таке виробництво, але для мами - це її професія, це людина, яка дуже добре на цьому знається, тому відповідає за виготовлення, тобто технічне втілення моїх ідей.
Ми шиємо з натуральних тканин - це бавовна, льон. Зараз трішки урізноманітнили наш асортимент, почали шити торбинки з сіток. Мама шиє, а я займаюсь реалізацією та розписом шоперів. Зазвичай ми відшиваємо шопери і одразу можемо наносити різни дизайни. Я вирішила, що буду відповідати за такий творчий процес, як розфарбовування.
За день ми могли пошити шоперів 30. Разом із розфарбовуванням на один шопер іде годин 4-5, якщо це складний малюнок, на простіші - години 2-3 точно.
—Чим надихаєтесь, де берете ідеї для шоперів?
Спочатку я сама шукала ідеї. Насамперед наша ідея полягала в тому, щоб поширювати Стінянську культуру, і я вирішила малювати сон-траву, нашу реліктову рослину. Із цього виникла концепція проекту. А коли люди більше почали цікавитись - пропонували вже щось своє, і я почала прислухатись до людей, що вони хочуть малювати або пропонувала свої ідеї.
Я зробила колекцію сумок з розписом дівчат-українок, окремо сон трава, окремо шопери з цитатами. Воно поступово все налагоджується, або люди надихають або це щось особливе, як сон-трава. Якщо ви купляєте сумку з сон травою, то обов’язково йде насінинка рослини.
—Для кого виготовляєте сумки?
Насамперед я очікувала, що моїми екосумками зацікавляться люди, які полюбляють екологічну продукцію та борються за екологію - це перша цільова аудиторія, і я думаю найбільша. Ну і туристи, які приїжджають до Стіни, перше - вони хочуть побачити місцевий продукт, друге - хочуть собі додому взяти частинку Стіни. А коли ти пропонуєш не лише зручний товар, а й продукт з історією, розказуєш, що це за сон-трава, і чому ми насінинку ставимо у шопери… Зараз дуже багато і місцевих зацікавилися шоперами, почали замовляти. Нещодавно було замовлення, фірма займається виготовленням екологічних будиночків і на подарунок вирішили замовити також екологічний товар.
—Що ви відчували, коли подавали заявку на Конкурс?
Коли я подавала заявку, я зрозуміла це так: Все, кроку назад немає! Якщо ти вже розпочала шось - ти маєш це зробити. Коли ти починаєш робити більш серйозні кроки, продумуєш концепцію, ідеї, як воно буде реалізовуватись, які процеси будуть задіяні, тоді ти чіткіше розумієш куди рухатися, що робити, і конкурс посприяв цьому.
Я змогла розібратися як правильно будувати цей невеличкий бізнес на початковому етапі. Можливо, якби я розпочинала сама, я б і про такі речі не задумалась.
—Які плани на майбутнє?
Хотіла б розширювати асортимент, зупинятися на сумках не хочу, плануємо відшивати інші екологічні товари для дівчат. Взагалі я постійно ходжу і надихаюсь рідними Стінянськими стежками.
Мій бренд - це щось дуже особисте, що переросло у щось масштабне. А коли ти намагаєшся зробити товар для себе, щоб було зручно і якісно - тоді легше розширитись та зробити це більш масово для іншої аудиторії, адже це зроблено з любов’ю, як для себе!
— Що б Ви побажали всім Творцям?
Якщо у вас є ідеї - ніколи не залишайте їх не реалізованими, тому що дуже багато ідей залишаються в голові на все життя, бо ми маємо свої бар’єри, які заважають рухатися і реалізовувати плани. І це дуже сумно, бо з часом цей ентузіазм зникає, і ти зовсім забуваєш, що ти хотів зробити.
Якщо є такі проекти як Це Крафт - обов’язково потрібно подаватися! Ви нічого не втрачаєте: виграєте - чудово, не виграєте - нічого страшного, можна пробувати знову.
Поштовх для створення свого - це те що ціниться в наш час!
