Діти, які бачили війну, — інші. У них інші страхи, інші мрії. І казки, герої та сюжети яких стануть дороговказами в майбутньому, теж відрізняються від звичайних. Бо чимало з них були розказані батьками під супровід повітряних тривог. 

«Казки з укриття» Оксани Трибун – це історії, які під звуки сирен народжувалися. У лютому 22-го, ховаючись в холодних підвалах від російських ракет, вона шукала у творчості спокою – для себе і для людей, які тоді були поруч. А в нагороду отримала… перемогу в цьогорічному конкурсі для письменників-початківців від фонду «Це Крафт».

Про допомогу людям, які постраждали від війни, та казкотворчість як мистецтво лікувати душу розповіла авторка «Казок з укриття» Оксана Трибун.

«Перед війною до бабусі з дідусем приїхали онуки. Вторгнення окупантів було спочатку шоком для бабусі з дідусем, але вони змогли швидко себе опанувати й облаштувати укриття для своєї безпеки. Кожного разу, коли лунала повітряна тривога, бабуся з дідусем допомагали дітям спуститись в укриття, де бабуся розповідала їм казки, щоб знизити тривожність, та виховувала патріотизм до рідної Землі».

Епіграф до збірки Оксани Трибун – як лаштунки до її біографії. За ними замість сцени – реальне життя, а замість акторів – невигадані люди. Сюжети для «Казок з укриття» авторці підказували обставити, в яких вона, як і мільйони українців, опинилася 24 лютого 2022 року.

Оксана Трибун – досвідчена фахівчиня з розвитку особистості та кризової психології. З перших днів повномасштабного вторгнення вона ходила з одного прибудинкового укриття Бердичева в інше, щоб допомагати людям. Вчила їх емоційній саморегуляції: як правильно дихати, які вправи для тіла виконувати. Робила все можливе, щоб відволікти людей від страхів, які їх тоді переслідували. Разом вони співали пісні, декламували вірші. А ще – розповідали казки, шукаючи в метафорах розраду.  

«Метафора лікує, – каже Оксана. – Я, коли з клієнтами працюю, все їм пояснюю через байки, казки, прислів’я. Це наша мудрість. У них можна побачити вихід з тої чи іншої ситуації. За казковими образами ховаються символи підсвідомості. І от це співвідношення між вигадкою та реальним життям може бути інструментом, який можна використовувати для розв’язання власних проблем. Слухаючи, повторюючи або вигадуючи історії, людина дає волю своїм почуттям, виливає агресивність і страхи».

Щасливою виросте та дитина, яку виховають щасливі батьки

Персонажів казок Оксана Трибун списувала зі своїх онуків – 10-річного Влада і 14-річної Катерини. Прислухалася до їхніх розмов. Спостерігала за тим, як вони реагують на все, що відбувається навколо. Як себе поводять, чого бояться… А потім шукала способи, як допомогти дітям подолати перші життєві виклики, і перетворювала рішення на метафори. Аби вже в реальному світі вони могли переймати досвід вигаданих героїв. 

«Казки з укриття – це відлуння мого серця під час війни. Це історії про мужність, сміливість і взаємопідтримку. Вони створені, щоб принести трохи радості й утіхи тим, хто читає їх. Щоб допомогти пережити важкі моменти, забути про страх, а замість нього знайти віру в майбутнє, – говорить казкарка. – Тому що війна – це час, коли люди переживають найскладніші моменти в житті. Вона викликає тривогу та безпорадність… Це був мій спосіб висловити свою підтримку та солідарність усім, кому нелегко». 

А ще ці історії про особисті кордони. Про те, як вони порушуються та як повертаються. Оксана Трибун – міжнародна тренерка з ВенДо та асертивності. Одна з восьми сертифікованих фахівчинь в Україні, які навчають жінок самообороні, вмінню регулювати емоційні стани та захищати власні кордони. 

«Щасливою виросте та дитина, яку виховають щасливі батьки, – вірить Оксана. – Цьому я навчаю жінок на тренінгах і про це розповідаю в своїх казках. Тому дорослим теж буде цікаво почитати збірку. Це допоможе батькам зміцнювати моральні цінності дітей і розвивати в них позитивне мислення». 

 

Митець має бути корисним

Писати казки, в яких добро перемагає зло, Оксана Трибун почала за кілька років до повномасштабного вторгнення. Після того, як поборола власний виклик – перенесла операцію через виявлену онкологію. Відчула тоді потребу подарувати світло і надію тим, хто теж потребував підтримки. 

У 2022-му вона вже не просто писала, щоб підбадьорити українців. Оксана рятувала творчістю себе. Виписувала особистий біль. 

«Мій син у лютому пішов у тероборону Києва. Потім був на передовій, у штурмових військах. Визволяв Бучу. Донька в цей час була в Мелітополі. Місяць прожила в окупації. Це був важкий період. Тому казки допомагали не тільки людям – вони допомагали мені. Казкотворчість можна назвати мистецтвом лікувати душу».

До речі, «Казки з укриття» можна розповідати за кордоном – ділитися правдою про війну з людьми, які її не бачать і не чують. Збірка вже є в перекладі польською мовою. 

«Митцю важливо вміти тримати руку на пульсі та допомагати творчістю, – певна Оксана. – Знаєте, мій чоловік – піаніст, професійний музикант. І от коли ми збираємося в групи самодопомоги, і він починає грати, ллється така потужна музика, що наші учасниці, жінки-переселенки, починають світитися!.. Митець має бути корисним».  

 

Автор: Ірина Шаталова