Свійські тварини
Тваринництво для трипільців відігравало важливу роль, було дуже розвиненим і здійснювалося на основі добре обладнаної кормової бази. Це дозволяло залишати на зиму не тільки основне поголів'я стада, але й підростаючий молодняк, що забезпечувало стабільність тваринницького господарства. Ймовірно, ці племена отримали вже цілком сформованих свійських тварин, а не займалися їх одомашненням.
Основу тваринництва у трипільських племенах складають велика та дрібна рогата худоба та свиня, залежно від часу існування конкретного поселення та природного середовища, що його оточує. Навіть в рамках розташованих поруч районів, спостерігається наявність кількох типів тваринництва на ранніх і пізніх етапах існування племен. Це, очевидно, залежить від ландшафту навколо кожного поселення та загальної ситуації в господарстві.
У різних поселеннях Трипільської культури розводили різні породи свійських тварин. Перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були свині, вівці, кози. Відомо, що коней використовували як транспортну тварина та для роботи в полі. Для поповнення м'ясної їжі за цієї доби велике значення мало полювання на оленя, дику свиню та сарну.
Породи тварин і їх призначення
Що стосується породи свійського бика, то майже не спостерігається спадковості між породами у різних етапах трипільських поселень. Існує можливість, що порода з Василівки могла поширюватись на західні поселення, такі як Лиса Гора та Щовб. Однак, обмежена кількість знахідок не дозволяє зробити остаточні висновки щодо цього питання. У випадку свійської вівці також спостерігалась різноманітність порід на різних поселеннях, хоча ця різноманітність була меншою порівняно з великою рогатою худобою.
Варто зазначити деякі особливості, які стосуються різних видів тварин. У свійських свиней спостерігається велика стабільність порідного складу на більшості трипільських поселень протягом усього періоду їх існування. Це свідчить про наявність майже однорідних груп свиней у цих поселеннях.
У трипільців не спостерігається наявність спеціалізованих порід свійських собак. Здається, що тварини однієї породи розведені всюди.
Обмін між племенами
Щодо свійських коней, можна зробити припущення, що вже на той час існували спеціалізовані породи, які були призначені для верхової їзди, перевезення вантажів або мали універсальне використання як тяглові тварини. Ймовірно, трипільці отримали своїх коней та можливо навіть свійських котів від середньостогівських племен, що свідчить про обмін та контакти між різними групами населення. На останньому етапі існування Трипільської культури спостерігається значна різноманітність у тваринництві. Виникає враження, що на цій території мешкало кілька племен, які майже не взаємодіяли між собою. Це свідчить про різноманітність та специфіку господарської організації у цей період.
Що вживали в їжу
Щодо вживання молока, матеріали з поселення Гребенюків Яр, етапу раннього Трипілля, свідчать про те, що переважали самки у стадах. Це свідчить про розвиток молочного напрямку. Таким чином, тварини використовувались не лише як джерело м'яса, але й молоко, як сировинна база для різноманітних молочних продуктів.
Свинина була досить поширеною їжею у трипільців, так само як і яловичина. Важливо зазначити, що у трипільців була добре розвинена кормова база для тваринництва. Це стало можливим завдяки тому, що в основному до вживання йшли дорослі тварини. Якби не було достатньо кормів на зиму, тоді було б необхідно забити худобу восени, і переважали б тварини меншого віку. Це свідчить про наявність добре розвиненої кормової бази, яка могла бути забезпечена завдяки розвинутому землеробству та осілим способом життя. Імовірно, улітку тварини збирали спеціальні корми, а траву косили на сіно. Окрім сіна, заготовлялися й інші види кормів, однак деталі їх заготівлі ще потребують додаткового дослідження.
Шкури і ткацтво
Трипільці знали про використання шерстяних виробів, оскільки у їхніх поселеннях були вівці, а поголів'я овець було значне. Крім того, у них були також кози, чия шерсть також використовувалася для прядіння. Це свідчить про те, що трипільці мали знання та навички у використанні шерсті для виробництва текстильних матеріалів.
Де тримали худобу?
Щодо утримання худоби, точна інформація про спеціальні приміщення відсутня. Ймовірно, худобу утримували в будівлях, оскільки багато трипільських будинків були двоповерховими, і, можливо, на першому поверсі знаходилися тварини, а на другому поверсі проживали люди. Однак, це питання ще потребує детальнішого вивчення і додаткових археологічних даних.
Зібрала інформацію, редактор: Світлана Заболотна
Використані джерела:
