Трипільська культура залишила нам безліч археологічних знахідок, серед яких вироби з кераміки мають особливе місце. Одним з найцікавіших предметів цієї культури є моделі саней, які представляють собою унікальні керамічні вироби. За останні десятиліття кількість знахідок моделей саней значно зросла завдяки розкопкам, переважно в поселеннях на території Буго-Дніпровського межиріччя.

 

Трипільські керамічні сани - витвори високої гончарної майстерності

Трипільські сани виготовлялись з кераміки та відзначались високою майстерністю гончарів. Вони мали вигляд малих керамічних візків, що складалися з трьох частин: глибокого кузова, овальної або прямокутної форми, масивних загнутих полозів з отворами і скульптурної голови вола, яка була прикріплена спереду, до верхньої частини кузова. Знахідки свідчать, що деякі сани мали навіть сліди двох голов волів.

 

Мистецтво та техніка виготовлення трипільських керамічних саней

Прикрашалися трипільські сани  ангобом (окисненим глиняним розчином) червоного кольору, що надавало їм характерний червонуватий відтінок. На внутрішній поверхні саней можна було помітити розпис, виконаний чорною фарбою. Найцікавішими вважаються знахідки, де на санях зображували голови волів, вертикальні стрічки (іноді їх називали "драбинами") та інші декоративні елементи. Розпис саней був подібний до розпису на інших трипільських керамічних виробах, що свідчить про спільну традицію майстрів.

Велику кількість знахідок моделей саней було зроблено при розкопках у Майданецькому поселенні. Ці знахідки різняться за розміром, але в основному вони були відносно невеликими. Кераміка для виготовлення саней використовувалась та ж, що й для посуду, і проходила той же процес обпалювання. Проте, варто відзначити, що виготовлення саней вимагало більше майстерності, оскільки деталі були більш складними для відтворення.

 

 Розкриття їхньої ролі та значення

Точне призначення трипільських саней залишається загадкою, оскільки вони не знаходяться у побутовому контексті. Велика кількість знахідок, здебільшого в певних обрядових контекстах, дозволяє припускати, що вони могли використовуватися для релігійних або обрядових цілей. Знахідка саней разом з іншими сакральними предметами, зокрема у ямах, також підтверджує їхню особливу роль у культурних обрядах.

Знак "драбини" у світових міфах має своє особливе значення, пов’язане з сакральністю "висоти" та перехідними станами. У міфах різних народів світу зазначено, що душа померлого збирається в гору по стовбуру дерева, мотузці чи драбині. Цей символізм знайшов відображення у розписах трипільських саней, що сприяє припущенню, що вони могли бути пов’язані з поховальними обрядами та практиками відродження душі у потойбічному світі. Додаткові свідчення підтверджують думку про архаїчний характер використання саней у поховальних ритуалах. Наприклад,  глиняні таблички з Шумеру містять піктограми як возу, так і саней, і вважалося, що останні використовувалися для перетягування вантажів по болотистій місцевості. Але серед царських гробниць в Урі були знайдені багато прикрашені дерев'яні сани, в яких запрягали двох віслюків. Ці сани були прикрашені золотими головами биків та левів, що свідчить про їх сакральне значення. Окрім саней, в царських гробницях були знайдені також моделі човнів з міді та срібла, що також використовувалися в поховальних ритуалах.

Має місце і припущення, що сани-волокуші могли стати основою для виникнення возів, адже під них підкладали круглі колоди. Ця ідея існує вже понад сто років, а отже, гіпотеза про походження возу з саней вивчалася досить давно, і вона продовжує привертати увагу дослідників у контексті вивчення технологічного та культурного розвитку давніх цивілізацій.

 

Загалом, трипільські моделі саней залишаються однією з найцікавіших та загадкових артефактів трипільської культури. Вони не лише відображають технологічний аспект життя трипільців, але й мають глибоке символічне значення, пов'язане з релігійними та ритуальними практиками. Вивчення цих унікальних артефактів допоможе розкрити більше таємниць трипільської культури та дозволить нам з гідністю пізнати думки і вірування наших давніх предків.

 

Зібрала інформацію, редактор: Софія Заболотна

Джерела: 

1. Круц В.А., Корвин-Пиотровский А.Г., Рыжов С.Н. Трипольское поселение-гигант Тальянки.- Киев, 2001.- С. 60 - 61 

2.   Круц В.О., Чабанюк В.В., Чорновіл Д.К. Ранок землеробського світу. Київ: Техніка, 2000.- С. 7. 

3.   Давня історія України. Київ: Наукова думка, 1997.- Т. 1.- Рис. 84. 

4.   Шмаглій  М.М. Великі трипільські поселення і проблема ранніх форм урбанізації.- Київ, 2001.- С. 9