Творчість у період війни існує. Вона наповнюється новими сенсами, спонукає до переосмислення цінностей, розвиває культуру. Допомагає тримати баланс, як каже директорка Благодійного фонду «Це Крафт» Вікторія Кулакова. Спілкування з прекрасним, із тим, що народжується, створюється, виготовляється, для неї не просто робота. Це норма життя. А об’єднання навколо себе однодумців і підтримка їх у творчому зростанні – особиста місія. Сповнена бажання розвивати в Україні культуру – культуру мислення, культуру поведінки, знання своєї історії, міфів і традицій, – Вікторія не перестає шукати способи творчого втілення своїх мрій. Аби не просто вигадувати ідеї, а доходити до їхньої матеріалізації. 

У 2023 році фонд «Це Крафт» ініціював нову програму підтримки митців. Її завдання – розповісти про прадавні культури мовою сучасного мистецтва. Про унікальність творчого задуму, можливості, які чекають на українських ремісників, і перспективи реалізації програми  говорить Вікторія Кулакова – ідейна натхненниця фонду та співзасновниця соціального підприємства «Це Крафт». 

Про минуле як джерело творчої сили 

Коли ми були в окупації, мені захотілося через художню літературу висвітлити історію та легенди українського півдня. Розповісти про Причорноморську Скіфію. Нашу справжню історію, не надуману, не навіяну пропагандою, без знецінення, аби більше ніколи не чути на вулицях Нової Каховки на рідного села “какая разница, мне все равно” й інше від людей без цінностей. Творити книги для дітей і для майбутнього. Так з’явилася ідея провести літературний конкурс «Кентавріда». Це щорічний грантовий конкурс для письменників, зокрема початківців, які хочуть створити художні твори для дітей і підлітків на основі історичних і міфологічних даних про територію і жителів Таврійського регіону України.

А вже коли ми переїхали в Умань і занурилися в історію тутешніх громад, то відкрили для себе тему Трипілля. Виявляється, це така ж етнічна спадщина Черкащини, Вінниччини й Кіровоградщини, частково Київщини, як у нас на Херсонщині Скіфія. Тільки скіфи, кімерійці, сармати – більше кочові племена, а трипільці – народ осілий і мирний. По суті, від них і пішла цивілізація.

Трипільці першими почали займатися землеробством в Україні і першими сформували свою культуру в Європі. Вони будували величезні храми, займалися гончарством. Про що свідчить двоповерховий храм площею 1200 кв в Небелівці та піч для кераміки на 6 квадратних метрів у Доброводах. Цікаво, що всі їхні вірування спиралися на ті ж сили, в які українці вірять зараз, якщо не всі українці, то вірю я. Це сили природи – вітру, дощу, грому й особливо сонця як символу родючості. А ще трипільці сповідували матріархат. Сьогодні це всесвітній тренд. Людська цивілізація починала свій розвиток з матріархату. Так вона зростає, вкорінюється. Ця система, як мати – добра, невойовнича, налаштована на вдосконалення. На те, щоб народи розвивалися не загарбницьким шляхом, а природньо… Мені це все відгукується. І я подумала, що було би добре творчо переосмислити не лише скіфську культуру, а ще й трипільську. Так «Кентавріда» стала назвою ще наступного мистецького проєкту, вже не пов’язаного з літературою.        

 

Про культуру епохи – в одному виробі  

«Це Крафт» я запускала не сама. Співзасновником соціального підприємства є мій колега Павло Ярмій, голова Агенції регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад, на початку нам ще допомагав Олексій Чірков. Власне, ми розвиваємо на місцях бізнес, людський потенціал і туризм, допомагаємо регіонам будувати бачення їх розвитку і втілювати їх ресурсні можливості. Для нас в АРР важливо, щоб люди усвідомили себе українцями, відчули свій зв’язок з Україною та її корінням. А для цього потрібні якісь артефакти, якісь прикладні створені матеріальні речі. Нам захотілося підняти цей культурний пласт, осучаснивши його.

Ідея знайшла свою реалізацію вже у 2023 як Спільнота творців - ідея створення колаборації майстрів, які би виготовляли товари на наш запит модернізації образів Трипілля та Скіфії на початок. Не копіювали предмети давнини, а модернізували їх, аби потім ці речі ставали проповідниками своєї епохи. Тобто ми говоримо у виробі про культуру. Наприклад, образ Праматері – священний символ трипільців – можна втілити у вазі. Інші сакральні знаки тої цивілізації можна також намалювати на посуді чи вишити на одязі. Творчість не має меж. Вона ж дозволяє і покупцю, і виробнику говорити вже не про війну, а почати розповідати про розвиток і повернення до свого коріння.

Взагалі-то про Спільноту творців я думала давно, ще до війни. Хотілося, щоб утворилася якась така асоціація, де люди могли би спілкуватися між собою та створювати щось разом. Мені здавалося, однодумців достатньо згуртувати, а вони вже щось нафантазують. Але так не сталося. Потрібно було самій придумати ідею, розробити концепцію, пояснити їм усе. І тільки після цього почалася колаборація. 

 

Про символізм українських традицій

Я відштовхувалася від кількості образів. Одна колекція – це 5-8 образів і  до 20 виробів. У кожному наборі буде кераміка, ювелірні прикраси та текстиль – це така особливість задумки. 

Першою ми представили колекцію «Трипілля», бо воно давніше. Другою вийшла «Скіфія», яка виникла пізніше. Але епох, про які може розповісти мистецтво, багато. Повернутися хоча б до кімерійців або в часи Київської Русі – там теж можна цікаві надихаючі речі познаходити. (Вироби доступні на сайті Це Крафт у каталозі Спільнота Творців - наразі кераміка, біжутерія та ювелірні вироби - https://itscraft.com.ua/spilnota-tvortsiv/, ред)

Кожна колекція є відбитком певного світогляду, який знайшов своє відображення в українських віруваннях і традиціях. (Далі Вікторія розповідає про ключові образи відтворені у колекціях, ред). 

Трипільці були землеробами. Сакральне значення для них мали змія, віл, жінка-рожаниця, дерево життя, меандр і трипільські орнаменти, а також будівля і колосок. Іще в них були непрактичні на перший погляд предмети – біноклі, або бінокуляри чи тринокуляри. Через них пропускали воду або зерно під час сакральних обрядів. Можливо, це символізувало обмін енергією. 

А от скіфи – вже інша культура. Це воїни, мисливці. Для них важливим був культ сили - зброя, чоловіки за честь мали носити при собі мечі-акінаки. Скіфські племена були скотарями, тому в їх культурі та в колекції Скіфії ви знайдете образи оленя, кози, коня, соколу. Сакральними також вважали міфічних істот. Це грифон, який має тіло лева і голову орла. Також це уроборос, або ж змій, що згорнувся в кільце і кусає себе за хвіст. І ще у скіфів була Апі – богиня землі і води, прародителька скіфів. Шанувалася як праматір всього живого і обережниця. Зображували на захисному спорядженні. Міфічні звірі та рівень обробки золоточеканного декору скіфських нарядів підтверджують дружні зв’язки скіфів з грецькими майстрами, у котрих епос повний всяких чудес.

Про всі ці образи вже написані статті. Ми розміщуємо їх на сайті фонду (читайте у розділі Блог - https://itscraft.com.ua/blog/, ред). До кожного виробу додаються листівки з посиланням на статті про символи. Речі мають не просто бути гарними, вони мають нести в собі історії. Через них ми розповідаємо про Україну.  

Продовження статті читайте за посиланням - https://itscraft.com.ua/prohrama-kentavrida-2/