«Моя творчість – це втілення бажання привносити світло в своє життя та життя людей, які замовляють вироби. Це спрага бути щасливою, не зважаючи на обставини. Мій засіб комунікації з оточуючім середовищем. Можливість передати свою любов, віру в майбутнє та побажання добробуту. Це моя молитва за Україну». 

Таке поетичне натхнення в свою справу вкладає художниця-керамістка Діна Єфремова, засновниця автентичного бренду «Єдина Кераміка». Майстриня має власний стиль виробів, який увібрав у себе вміння працювати з глиною та сміливість експериментувати. 

Про талант, сповідуваний вірою в себе, та мистецтво, виплекане українськими традиціями, – відверто для «Це Крафт».  

Творчість як спасіння

«Глиняна» історія Діни Єфремової налічує вже понад сім років. Економістці за освітою та працівниці банку, їй стало затісно серед цифр і звітів. Не вистачало художності та матеріалізації виконаної роботи. Хотілося створювати, а не планувати.   

Свої творчі пошуки майстриня розпочала з курсів малюнку в художній студії. Особливо подобалося працювати над натюрмортами. Діна любила малювати горщики, глечики, вази. Могла годинами роздивлятися їхні форми, вивчала, як світло торкається предметів. Так і закохалась у кераміку. А де любов, там натхнення. Художниця захотіла власноруч створювати речі, які малювала. 

Діна почала потроху опановувати гончарну справу. Але покинути роботу в банку, щоб кардинально змінити діяльність, наважилася не одразу. Спонукав випадок.

«Творчість – то моє спасіння. Усі ці роки вона підтримує мене в психологічно важкі моменти, – зізнається керамістка. – Я взялася за справу в часи найбільшого життєвого потрясіння, коли дізналася, що у мого молодшого сина, тоді ще ненародженого, важка хвороба. Мені потрібно було занурити думки в щось світле й обнадійливе. Я стала жадібно вигадувати свої майбутні вироби». 

Працюючи з глиною, Діна розуміла – їй нецікаво ліпити традиційні горщики. Хочеться чогось більш сучасного, більш інтер’єрного. Від початку майстриня знала, що буде створювати лампи. 

«Перші вироби виготовляла в перервах між операціями сину, реанімаціями, обстеженнями. Щоб не думати про своє горе, я думала про лампи, уявляла свої керамічні колекції».

Чоловік Діни Єфремової справу дружини схвалив і підтримав. Він допомагав закуповувати матеріали, відправляв товари і навіть радив, як покращити асортимент виробів. Зараз керамістка все робить сама. 

Кераміка з присмаком півдня

Майстерня бренду «Єдина Кераміка» знаходиться в селі Гатне, на Київщині. Художниця облаштувала її в гаражі власного будинку. Сама ж Діна родом із Криму. Напевно тому, каже вона, в кераміці відчувається присмак півдня.

Після широкомасштабного вторгнення Єфремови з тиждень залишалися в Гатному. Але коли в магазинах почалися проблеми з їжею, всією родиною вирушили до Львова. Добиралися майже дві доби, їхали в переповненій автівці з бабусею, дідусем і двома дітьми, один з яких має інвалідність. 

«Пам’ятаю, як фотографувала будинок на згадку, бо невідомо було, чи повернемося. Прощалась також і з майстернею й усіма незавершеними роботами, – говорить Діна. – Як було? Боляче, згадувати важко».

І будинок, і незавершені вироби дочекалися – майстриня повернулася додому, доробила «довоєнні» лампи та взялася впорядковувати свою діяльність. Зараз Діна налагоджує процеси закупівлі й відправки товарів, тестує нові матеріали, розширює коло магазинів для співпраці. В планах – знайти партнера для збільшення виробництва. 

«Єдина Кераміка» – бренд асоціацій, емоцій і вражень. Майстриня працює переважно в техніці slab building. Розкатує глину в пласти і з них конструює вироби по вже готовим формам. 

«Якщо ж говорити про соціальну місію, то, перш за все, вона полягає в популяризації українського виробника, українського митця в Україні та світі. Створення та придбання товарів українського виробництва – це надбання української ідентичності, підтримка економіки країни. Як і багато інших підприємців, я відправляю 10 відсотків від прибутку з кожного виробу на допомогу ЗСУ або іншу благодійність», – говорить Діна, і тим доводить: майстри не просто мистецтво для країни створюють, а й творять країну для мистецтва.