Якщо у Львові каву можна видобувати з копальні, то чому б у Херсоні не вирощувати каву в кавуні? Подумав так підприємливий бариста Костянтин Дудченко і заснував бренд «Херсонська кава: кава, що росте в херсонських кавунах».

Секретами успіху – напою та власної справи – Костянтин поділився з поціновувачами українського крафту.   

 

Смак легенди

Чи знали ви, що кавові зерна до Півдня України почали завозити наші перші мореплавці з батьківщини кави – Ефіопії? 

За легендою, з одної такої подорожі через бідний врожай кави моряки поверталися з напівпорожніми трюмами. Стоячи у порту Туреччини та засмучені малим прибутком, вони думали, що б такого додати до вантажу. На очі мореплавцям потрапила невідома ягода – кавун. Так і пішли вони до Херсона: половина трюму – кава, половина – кавуни. 

А що ж було далі? 

Один херсонський фермер помітив, що насіння кавуна виглядає якось інакше, але пропустив це повз увагу. Як було заведено їсти кавун з кісточками, так фермер і з’їв ягоду. Вже за декілька хвилин він відчув прилив сил та енергії. Здогадавшись, у чому причина, фермер розрізав кавун і дістав з нього насіння. Виявилося, це були кавові зерна. Фермер розтер каву ступкою і залив окропом. Так в Україні вперше приготували каву з кавуна. 

«Придбати кавун з цієї плантації зараз неможливо. Зерна йдуть на каву, яку ви тримаєте в руках, а м’якоть – на кавуновий мед», – віщує легенда про херсонську каву, що росте в херсонських кавунах, на кожній упаковці цього товару.   

 

Кава як туристичний бренд

«Херсонська кава» з’явилася на ринку в 2021 році. Перетворити повсякденний напій, відомий усьому світу, на локальний український бренд наважилися Костянтин і Поліна Дудченки. На той момент хлопець не перший рік був у кавовій індустрії, брав участь у відкритті кількох кав’ярень у Херсоні та навіть проводив навчання у школі бариста. 

«Ми займалися кавою 10 років. Знали, як готувати стабільно смачний напій, от і вирішили презентувати це вміння як туристичну родзинку – візитівку міста та просто якісний продукт, який можна споживати вдома чи в офісі», – розповідає Костянтин. 

«Кава з кавуна» вже за перший рік існування стала пізнаваним брендом Херсонщини. Компанія активно розвивалася, працювала в кількох закладах. Хтось продавав напої з кави, а хтось заробляв на продажі продукції «з полиць».

У лютому 22-го бізнес Дудченків став на паузу. Костянтин з Поліною на другий день широкомасштабного вторгнення РФ виїхали з Херсона – спочатку в Кривий Ріг, а потім в Івано-Франківськ. Там же перегорнули нову сторінку своєї кавової історії.    

 

«Скопіювати нашу каву можна. А от продати так, як ми продаємо, – навряд»

«Херсонська кава» у Франківську – це був наш якір, – пригадує Костя. – Це було нагадування і показник того, що Херсон – це Україна». 

Перше, що по приїзду на Захід України зробили підприємці з Півдня, так це відродили кав’ярню Prostir.coffee, яку до того три з половиною роки розвивали в Херсоні. І якщо вдома це була просто якісна кав’ярня, то тут її перетворили на хаб для переселенців і містян. Prostir.coffee в Івано-Франківську став майданчиком для проведення соціальних акцій, під час яких люди збирають гроші для допомоги ЗСУ. Костянтин пишається: спільними зусиллями вдалося зібрати більше мільйона гривень. 

Легенда про насіння кавуна приваблює, а от уже смакують справжні кавові зерна. «Кава, що росте в кавунах» – це якісний бленд кави з Бразилії та Руанди. 100-відстоткова арабіка. 

«Бразилія – вона шоколадно-горіхова, а Руанда – фруктово-цитрусова. Відповідно, кава має баланс між природною гірчинкою чорного шоколаду та нотами соковитих фруктів. Це кава для щоденного споживання. Не занадто яскрава, але із золотою серединою між гірчинкою та кислинкою», – розповідає Костянтин.

Унікальної рецептури кава не має. Особливою є технологія обсмажування (цим займаються партнери компанії зі Львова) та сміливість засновників бренду загорнути зерна в легенду. 

«Скопіювати нашу каву можна. А от продати так, як ми продаємо, – навряд, – посміхається Костя. – Щоб «Херсонська кава» стала такою, якою вона є, ми проробили дуже багато роботи».  

Рушій прогресу: крафт, про який мріє локальний бізнес

«Люди звикли думати, що Херсон – це там, де ростуть кавуни й помідори. Але це не зовсім так. У самому місті кавуни не ростуть – вони ростуть у Херсонській області. А для туристичного сегменту це два абсолютно різних регіони, які повинні мати свою унікальну айдентику, – пояснює Костянтин. – Або ж люди, коли їдуть на море, вважають, що вони були в Херсоні. Насправді, вони були на авто- чи залізничному вокзалі, а саме місто ніколи не бачили. Але чомусь вважають, що воно про кавуни. От ми і вирішили з цим погратися. Якщо люди думають, що кавуни вирощують у Херсоні, то нехай вважать, що і кава в тих кавунах росте. Регіону від того тільки пізнаваності більше». 

Сьогодні смак крафтової кави з херсонських кавунів знають далеко за межами України. Її відправляють на замовлення в Польщу, Америку, Ірландію. 

«Крафт – це про підтримку невеликого, про підтримку локального. Про якість. Це або сімейна справа, або справа колективу. Це справа душі. – вважає Костянтин. – Я хочу, щоб люди перестали вважати крафт чимось неякісним, виготовленим на кухні. А побачили, що крафт – це гідний сертифікований конкурент великим компаніям серед локальних виробів. От про такий крафт я мрію. Це рушій прогресу, коли люди приходять в магазин і замість комерційного продукту обирають товар, виготовлений невеликим виробником. Тим самим вони того виробника підтримують і дають йому змогу розвиватись далі». 

Ірина ШАТАЛОВА